Боротьба з корупцією. Досвід Гонконгу для розвитку України.

Нет простых рецептов. Госфинансирование, прозрачность, ограничение максимального пожертвования, строгий контроль и очень жесткое наказание за использование левых денег. Ваша задача – разорвать порочный круг. Вы все должны возненавидеть коррупцию. Если этого не произойдет, то этот цикл будет повторяться. И вы будете нищей страной. (взято з platfor.ma)
Каха Бендукідзе, екс-міністр екоеноміки Грузії, радник Президента України
Каха Бендукідзе, екс-міністр екоеноміки Грузії, радник Президента України
 Почитавши його останнє інтерв'ю-виступ, вирішив зробити невеличке дослідження на місці - розібратися як Гонконг, одна з найменш корумпованих економік у світі, бореться із корупцією. Міжнародна організація Transparency International, починаючи з 1995 року публікує рейтинг Індекс Сприйняття Корупції для більшості країн світу. Згідно зі звітом 2013 року Гонконг посідає 15 сходинку у списку найменш корумпованих країн (і №1 в Азії - для цього регіону, це таки досягенення), лідирують у цьому рейтингу Данія та Нова Зеландія, а Україна займає 144 місце. У відносно недалеких 70-х, економіка Гонконгу була одна з найкорумпованіших країн у світі, чий рівень корупції на той час можна прирівняти до сьогоднішніх Аргентини, Танзанії та Габону (106 позиція із 177). 


карта сприйняття корупції
Як вдалося Гонконгу "перестрибнути" зі 106 сходинки до №1 в списку найменш корумпованих економік Азії?
Все почалося із масового вуличного протесту у 1973 році. Пітер Годбер, тодішній начальник поліції, втік з Гонконгу як тільки почалося розслідування на предмет зловживання службовими обов'язками та корупції. Тоді був створений окремий незалежний орган - Незалежна Комісія Проти Корупції (Independent Commission Against Corruption - ICAC), яка взялася за вирішення справи і була уповноважена надалі відповідати за боротьбу проти корупції. Комісія тоді визначила три ключові принципи для боротьби з корупцією:

  1. Примус закону (покарання)
  2. Попередження/ запобігання корупції
  3. Навчання громади (просвітництво)
Для кращого розуміння наведу декілька прикладів, як вони реалізували ці основні принципи. Наприклад, мій знайомий розказав: "На той час майже кожен працівник державного сектору був у тій чи іншій мірі корумпований. Всюди треба було платити "чайові". Поставити штам у паспорті - "чайові", покласти хворого родича в лікарню - "чайові".. Якби Комісія взялася за кожного і розслідувала кожен випадок - тоді ми б точно не справилися - дуже дуже багато випадків. Вони зробили інакше: між суспільством/громадою, Комісією та державним сектором було домовлено про забуття корупційних злочинів минулого. Тільки випадки починаючи із 1974 розслідувалися". Такий собі акт прощення. Сіли і домовилися - з цього ми хочемо і будемо жити за інакшими стандартами. Хто не погодився/ не втримався - був добре покараний. Ба вони пішли далі і зробили наголос на просвітництві - навчанні громади. Найбільше мене вразив приклад, що починаючи із дитячих садочків вони вчать 4-5-річних, що корупція - це погано, що той, хто порушує закон і дає хабарі - завжди програє. В результаті через два покоління вони досягли неймовірного результату - практично нульова толерантність до корупції, оточення зневажливо ставиться до корумпованих колег і охоче звітує ICAC про порушення закону. Звісно, відіграли свою роль і заходи, щодо запобігання корупції, як-от прийняття законів щодо лобіювання, прозорості та відкритості доходів держслужбовців.. Діяли і діють системно - короткостроково імплементують програми щодо попередження корупції та проводять незалежні розслідування, а довгостроково - освіта громадян, починаючи з дит садочків.
Список топ-15 країн з мінімальнім рівнем корупції. Всі країни належать до блоку розвинених країн. Закономірність?
А що робить Китай?
Сьогодні о 2.30 AM знайомий надіслав через Whatsapp лінк на статтю на BBC із коментарем: "BIG news you should know" (ВЕЛИКА новина, ти маєш знати). Новина про те, що почалося розслідування на предмет причетності до корупційних діянь екс-керівника Міністерства Громадської Безпеки (Ministry of Public Security, наш варіант МВС), колишнього члена Політбюро (одного з дев'яти найвпливовіших людей в Китаї у 2002-2012 роках). Корупційні розслідування проводилися у всі часи починаючи з 1978, проте Xi Jinping (теперішній Президент КНР) взявся за справу серйозно - розслідування корупційної справи по членові Політбюро (найвищий керівний орган), хай навіть і колишньому - такого не було з часів Gang of Four на початку 80-х (коли розслідували справу останньої дружини Мао Цзе Дуна). 
Проте така модель боротьби з корупцією не є ефективною.  Вона дієва в короткостроковому плані - скільки Xi Jinping буде боротися, але це обмежено 10 роками його керування країною. Чи буде наступний Президент Піднебесної так сильно боротися із корупцією (наразі Китай на 80 місці) - не відомо. Такий підхід не є ефективним, бо використовує тільки один інструмент із можливих трьох - покарання. Метод батога, напевне, може бути ефективним, якщо ним користуватися декілька поколінь із однаковою інтенсивністю та послідовно. Але для Китаю це малоймовірно - система гуанші (зв‘язки), що є надзвичайно важливою складовою у веденні бізнесу в цій частині світу. Як сказав один знайомий китаєць-підприємець: "Хоч гроші  - то не є гуанші, проте через гроші ти підтримуєш гуанші".
із сайту http://ti-ukraine.org/
Чи робить прогрес Україна?
Вперше в історії країни Уряд схвалив проект антикорупційної стратегії до 2017 року, розроблений громадянським суспільством спільно з Міністерством юстиції. Подія сталася 2 липня цього року. Якщо детальніше ознайомитися із документом - основний фокус зосереджено на принципі "попередження корупції", проте те, що може стосуватися принципу"освіта/просвітництво населення" відсутнє як таке. Є правда "проведення інформаційних кампаній" (і тут я собі уявляю бігборди по Києву "Корупція - це зло"), але навряд чи хтось піде у дитячі садочки та школи пояснювати, що давати хабаря - це самому собі шкодити. 

Ефективна боротьба з корупцією має базуватися на довгострокових принципах і стратегіях (явно не три роки), включати в себе і "методи батога" і "методи пряника", зосереджена на громадянах, особливо на поколінні, що росте із дитячих садочків. Тільки так можна змінити ставлення до корупції - змалечку, щоб дійсно ненавидіти корупцію, як деякі знайомі китайці в Nanjing ненавидять японців (відповідні мультики, фільми показували та лекції читали). І через покоління-два ми зможемо стояти на потужному антикорупційному фундаменті із практично zero-tolerance до цього явища. 

ps. Разом з тим, добре, що і це маємо. Автор статті розуміє всю складність поточної ситуації в країні і щиро вдячний команді людей, які розробити стратегію до 2017 року та працюють над її втіленням. Наснаги!

Comments

Popular posts from this blog

Напрями підвищення конкурентоспроможності української економіки

Why on Ramadan

Шість товарів, які я б привіз з Китаю в Україну