China’s Economic Supertrends


Сьогодні закінчив читати книгу «China’s Economic Supertrends» by Jason Inch. Якось Євген сказав, що тільки відрефлексоване переживання стає досвідом. Вирішив від рефлексувати - коротко описати основні ідеї та відкриття праці цього професора – і собі краще запам’ятаю і може вам буде цікаво.

Початок розвитку китайської економіки варто розглядати з 1978 року, коли Ден Сяопін ініціював ряд успішних економічних реформ після смерті Мао Цзедуна та краху «культурної революції».  Він розробив принцип «соціалізму з китайською специфікою» та відкрив цю країну для світу. Практично завдяки йому Китай почав рости. Дену Сяопіну належить фраза «Some people must get rich first». До сих пір метою уряду Китаю залишається простою та зрозумілою – зробити населення багатим.

1)   Загалом є три двигуни росту, що зумовили розвиток китайської економіки (як і будь-якої нормальної країни):
·      Експорт. Те, що ми називаємо Made in China.
·      Прямі Іноземні Інвестиції (ПІІ). Ресурси фізичних, юридичних осіб, держав, та інших суб’єктів інвестиційної діяльності направлені до Китаю з-за кордону.
·      Споживання. Те, що китайці споживають у себе вдома – їжу, квартири-машини-айпеди та ін.
Багато аналітиків, зокрема з McKinsey та автор книги, погоджуються, що експорт та інвестиції не можуть давати стійкий ріст в довгостроковому плані. Тому зараз спостерігається зсув у бік споживання – уряд намагається підвищити цей рівень. Проте, китайці відомі своїм високим рівнем заощаджень – близько 50% від доходів. Це зумовлено в першу чергу фактором недорозвиненості системи охорони здоров’я (тут мало лікарень, і ті не є досить дешевими для середньостатистичного жителя Піднебесної) і китайці, як люди, що мислять довгостроково, розуміють, що на старості доведеться важко без власних заощаджень. Тому для уряду підвищити рівень споживання є справжнім викликом.

2)   Також економіка має три «зарядні пристрої» (turbochargers), що заряджають двигуни:
·      зворотня глобалізація (reverse globalization). Тобто спочатку світ прийшов у Китай (глобалізація-вестернізація), а тепер Піднебесна виходить у світ. Це можна бачити на таких прикладах, як іспанська мода на вивчення китайської мови (про це мені розказав один іспанець, коли подорожував автостопом у цій країні), або The Economist назвав це «China Buys the World» - масові інвестиції Китаю по всьому світу, зокрема у країни Африки, PIGS-countries (Portugal, Ireland, Greece and Spain), Східну Європу, Америку, Бразилію. Китайська культура стає все більш популярнішою, фільми за участю китайських акторів, та ін.
·      китайське визначення (chinese determination). У китайців багато чого базується на  2500-літній філософії Конфуція: сімейні цінності, робити добре свою справу (do my best approach), повага до сім’ї та старших, важливість структурованості суспільства та сприйняття знання і мудрості як сильної сторони, сприйняття найтяжчих проблем стійко, сімейна підтримка. Китайці добре засвоїли, що грошове багатство є тимчасове. Що дійсно має цінність – так це освіта. Ти тільки підеш у дитячий садочок, а твої батьки вже визначать, що ти вчитимешся у Оксфорді. Детальніше про китайців я напишу окремий пост (зараз поки збираю інформацію).
·      здатність до «скачку» (leapfrogging) – швидко відмовлятися від старих технологій, ідей, культури і засвоювати нові. Щоб відкрити в Шанхаї 95 станцій метро за один рік треба спеціальну ментальність.

3)   П’ятирічний план. Це ж є планова економіка. Це свого роду гайдлайн, який пояснює, які сектори економіки є пріоритетними і будуть активно рости та розвиватися, а які не сильно. Відповідно інвесторам та підприємцям чітко зрозуміло, куди варто інвестувати та де робити бізнес (створюються відносно хороші умови). Ознайомившись із цим планом, можу сказати, що комуністичного в ньому мало. У 2011-2015 роках заплановано збільшити витрати на дослідження (research & development) до 2.5 відсотків ВВП (прагнуть більше до власних новацій), підвищити споживання, покращити стан навколишнього середовища через стимулювання інвестицій у «зелені» технології, урбанізація, реструктуризація економіки – пересування фабрик на захід Китаю, ріст ВВП (таргет 7.5%), низька інфляція (здається, 5%).
ВВП України як ВВП однієї китайської області - 144 млрд доларів США
Власне супертренди:
·      Виробництво. Практично все те, що Китай робив до цього, але з вищою якістю.
·      Урбанізація. Переїзд населення із сільських районів у міста. Мова йдеться про десятки мільйонів людей, які за цей час мають переїхати із села в місто. І тут є маса можливостей, зокрема, у сфері інфраструктури, будівництва та ін.
·      Стійкість – сталий розвиток (sustainability). Тобто будівництво та розвиток екологічно-дружньої інфраструктури, зелене світло інвестиціям у автомобільну індустрію, зокрема електромобілі (авто з електричним двигуном); розвиток альтернативної енергетики.
·      Багатство (affluence). Стійкий та сильний юань, як світова валюта, розвиток фінансових інституцій, китайські інвестиції за кордон, IPO китайських компаній, збільшення кількості багатих китайців.
Варто усвідомлювати, що Китай – це 1/6 населення планети, 1.3 мільярди людей. Тому це не просто тренди, а супертренди. Звісно, Китай має також декілька проблем та слабких сторін, possible black swan events, але це вже інша історія.
Дякую за те, що читаєш.

Comments

Popular posts from this blog

Напрями підвищення конкурентоспроможності української економіки

Why on Ramadan

Шість товарів, які я б привіз з Китаю в Україну