High Value - Low Cost.

Тиждень почався достатньо насичено. В неділю ввечері я зрозумів, що вже рік не прокидаюся за будильником, тому сміливо його вимкнув. Екпериментую: тепер я живу без будильника. Ранок понеділка о 7.30 почався з думки "Зустріч з Амбасадором трохи не в тему", і я дійсно мало не пропустив її (зустріч з Послом США в Україні у нього в офісі), але все склалося благополучно і ми досить продуктивно провели час, обговорюючи майбутнє Youth Council. Дякую Оресту за те, що виручив.
Cirque du Soleil – an example of creating a new market space, by blending opera and ballet with the circus format while eliminating star performer and animals
Ось у вівторок організовував відкриту лекцію Павла Шеремети в Могилянці на тему: "Конкурентоздатність у глобальній економіці. Україна: у пошуку блактиних океанів" (інформацію про лектора та що таке блакитний океан можна знайти тут). Вперше із концепцією блакитних океанів я познайомився два роки тому, коли вивчав маркетинг у Південній Кореї. Тоді, пам'ятаю, викладач розіслав всім нам статтю Чан Кіма (корейця, між іншим), яку він написав ще десь у кінці 70-х на початку 80-х, за 20 (!) років до написання своєї книжки у співавторстві, ми мали її прочитати та надати рецензію і критику. Було б добре, щоб і могилянські маркетологи часом читали першоджерела - це якісно розширить їх кругозір та розуміння світу.
Павло жив у Малазії 3 роки і 2 місяці, працював у Інституті Стратегій Блакитних Океанів, що очолює Чан Кім, спів-автор книги "Blue Ocean Strategy", і зараз є директором по Східній Європі та Центральній Азії. До того він був деканом Києво-Могилянської Бізнес Школи, а після повернення з України - партнером консалтингової компанії Inspira. Зараз Павло Шеремета є Президентом Kyiv School of Economics.
Павло Шеремета - президент Київської Школи Економіки (KSE).
Скажу, що то був для мене трохи челендж, зібрати за 5 днів аудиторію у 120 людей. Спасибі велике Маші К. із СК (тепер це називається ініціативна група), Марії Ф. із Платформи, та KMA Store за інфопідтримку. Аудиторія виявилася різною: звісно, студенти КМА, випускники Могилянки, викладачі, студенти інших ВНЗ, підприємці, науковці, журналісти (реєструвався також Вахтанг Кіпіані, але не зміг прийти). Я за проханням друзів хотів зробити відео-запис лекції Павла, але не склалося. Тому пропоную короткий огляд основних меседжів, які впіймав з лекції:
  • High Value - Low Cost - основний меседж і вся суть стратегії блакитного океану.  Пропозиція з високою цінністю та низькими затратами: тобто Ви маєте створити такий бізнес, що пропонуватиме високу цінність за низькою ціною. Про те, як це зробити, читайте у книзі Blue Ocean Strategy (коротко про це пише Вікіпедія). Якщо у Ви є суперзайнятою людиною, то все одно читайте, але можете обмежитися першим та сьомим розділами. І ще цікавий поінт був: маркетинг та інновації дають результат, все решта - це затрати. Він належить Філіпу Котлеру, який у 2006 році виступав у нас в КМЦ та починав свій виступ з цієї думки.

  • www.thinkers50.com - глобальний рейтинг топ-50 мислителів менеджменту, також його  називають рейтингом 50 найбільш впливових мислителів планети, бо так сталося, що переважна більшість цих людей є авторами бест-селлерів у сфері менеджменту і викладачами провідних бізнес-шкіл. Деякі отримали Нобелівську Премію. А в провідних бізнес-школах вчаться провідні підприємці і СЕО найбільших ТНК, які потім роблять глобальний бізнес і глобальну економіку під впливом своїх вчителів-наставників. Згадайте як ТНК в Штатах лобіюють свої інтереси при Конгресі і тоді Ви знайдете лінк між топ-50 мислителів та урядовими бадді. При цьому дуже часто самі ці мислителі консультують уряди та міністрів. Звісно, тут ще грає роль купа інших факторів, однак top-thinkers are top-thinkers. Рекомендація Павла Шеремети: прочитати книги перших трьох авторів у цьому рейтингу - про інновації та зростання (Clayton Christensen), згадану вище Стратегію Блактиного Океану (W. Chan Kim and Renée Mauborgne) і про стратегію та інновації (Vijay Govindarajan). Як бачимо, аби стати одним із найвпливовіших мислителів планети, то потрібно написати хорошу книгу, яка включатиме розділи про інновацію, стратегію та зростання; 
  • Як визначити, де є блакитний океан? Як його знайти? А для цього потрібно визначити точки болю споживачів. Це є ті сфери, які ускладнюють життя споживачів і за схемою усунути-зменшити-підвищити-створити зробити блакитний океан. І далі Павло пропонував приклади реально успішних стратегій блакитних океанів: Mahindra & Mahindra (індійські трактори), відомі авто Tata Nano, які можна придбати за 1 800 баксів в Індії, Пакистані, Індонезії, Tune Hotels із відомим позиціонуванням - 5-star sleeping experience at a 1-star price, та ін. Всі ці приклади дають високу цінність за низьку ціну споживачеві, щось усувають, зменшують, десь підвищують і створюють. І так досягають успіху. У тому числі і економічного;
  • Приклади українських блакитних океанів: ModnaKasta (онлайн-магазин стокових речей відомих брендів), !Фест (мережа концептуальних авторських ресторанів та напрямків);
  • Було трохи азійської філософії: у пошуку освіти щодня щось додається; пошуку просвітлення щодня щось усувається. Або: я не знаю хорошої стратегії без лідера і я не знаю хорошого лідера без стратегії.
Mahindra: спрощений трактор
Висновок: завершу історією, яку Павло Шеремета розповів нам. Якось він був у Мумбаях і їхав на таксі зі швидкістю 5 км на годину. Це є стандартна швидкість на вулицях не через те, що двигун не є достатньо потужним, чи там одні аварії - аж ніяк. Уявіть собі цей величезний поток людей, машин, возів, велосипедів, світлофори не працюють і при цьому все якось рухається. Він спитав у водія: "Як Ви так можете їхати". І у відповідь він почув два речення, і обидва є критично важливі: "This is easy. You've just join the flow". На мою думку, є два способи прожити життя - join the flow або створити свій власний the flow. Чомусь так трапляється, що на планеті більше тих, хто join the flow, напевно, це тому, що This is easy. А є такі, що створюють свій the flow, бо для них This is the fun (так стверджує Річард Бренсон і я з ним погоджуся). Проте дуже мало і перших і других у чистому вигляді. Завжди мікс - і це є нормальний розподіл.
І для того, щоб бути новатором, зовсім не обов'язково створювати iPad та Galaxy S3, тобто новатори, це не тільки хай тек. От індійці - взяли і спростили трактор - ось вам і новація.

Так що на фіналі: Take It Easy and Have Fun! :)

Comments

Popular posts from this blog

Напрями підвищення конкурентоспроможності української економіки

Why on Ramadan

Шість товарів, які я б привіз з Китаю в Україну