Напрями підвищення конкурентоспроможності української економіки



Дуже часто можна чути і читати про низьку конкурентоспроможність української економіки, що у нас залишилася радянська спадщина, застаріле обладнання, неефективні та «вчорашні» методи управління, корупція і т.д. В міжнародних авторитетних рейтингах цього року як і попереднього ми пасемо задніх – в рейтингу Doing Business Україна знаходиться на 152 позиції[1] (минулого року були 149), рейтингу Global Competitiveness Index (GCI) 82 із 142 країн[2]. У сучасних умовах процесу глобалізації та інтернаціоналізації проблеми міжнародної конкуренції виходять на перший план.

Конкурентоспроможність –  багатопланова економічна категорія,  що може розглядатися на декількох рівнях:
·    конкурентоспроможність країни;
·    конкурентоспроможність галузі;
·    конкурентоспроможність товаровиробника;
·    конкурентоспроможність товару.

Між усіма цими рівнями конкурентоспроможності існує досить тісна внутрішня і зовнішня залежність і взаємозалежність. Конкурентоспроможність країни і галузева конкурентоспроможність в остаточному підсумку залежать від здатності конкретного товаровиробника випускати конкурентоспроможний товар[3]. Якщо товар є конкурентоспроможним, то відповідно, на нього буде хороший попит і за умови успішної реалізації це веде до генерування прибутку окремого товаровиробника, що в цілому впливає та визначає конкурентоспроможність та економічний успіх галузі та країни. Тобто існує прямий зв'язок між конкурентоспроможністю і добробутом в країні.
Підвищувати конкурентоспроможність економіки є можливим відразу на всіх 4 рівнях, але за умови чіткої узгодженої політики між ними.
Разом з тим, я вважаю, що для створення конкурентоспроможного товару або групи товарів, що визначають конкурентоспроможність даної фірми, галузі та країни потрібно створити необхідні умови для цього.

Під підвищенням конкурентоспроможності української економіки я розумію підвищення конкурентоспроможності конкретних груп товарів та галузей, які є пріоритетними та визначальними у статті доходів бюджету України, тобто це є експортоорієнтовані галузі  металургії, машинобудування, хімічної та нафтохімічної промисловості. В цих галузям ми вже маємо певні конкурентні переваги, які, однак, не є достатньо стільки ми та мають сильну залежність від зовнішніх макроекономічних шоків (під час кризи 2008-2009 років падіння ВВП було на рівні 15,1 %, в основному через відсутність достатнього попиту на продукцію цих галузей за кордоном). Також Україна має конкурентні переваги у сільському господарстві – на території зосереджено 25% найродючіших ґрунтів планети – чорноземів, які неефективно та непродуктивно використовуються. За даними експертів українського аграрного ринку, середній урожай пшениці з гектара українських чорноземів ледь дотягує до 3-х тонн, а у Великобританії, Франції, Німеччині з далеко нечорноземного гектара намолочують в середньому 7 з гаком тонн. Низька ефективність виробництва спричинює слабку конкурентоспроможність і неповне використання потенціалу економіки.

Другим чинником, що впливає на конкурентоспроможність товарів, а відтак і товаровиробників, галузей і економіки в цілому, є якість продукції. Для прикладу, яким тільки економічним та іміджевим втратам вартує нам скандал навколо експортованих українських сирів до Росії[4]. Окрім того, розвинені країни мають чітко встановлені стандарти якості, зокрема міжнародні стандарти якості ISO 9000[5], яким більшість українських компаній не відповідає. В результаті ми можемо експортувати нашу продукцію до менш розвинених краї, отримуючи від цього менші прибутки, ніж могли б, що є теж втратами для економіки і показує її низьку конкурентоспроможність. За інформацією Кабміну, вітчизняному молоці в середньому 20% жирів немолочного походження, тоді як в ЄС це заборонено. За правилами Євросоюзу, в молоці можуть міститися тільки окремі консервуючі добавки; в молочних продуктах, зважаючи на їх різноманіття, спектр допустимих компонентів ширший, але не набагато. Інший приклад: жирність виробленої української сметани була на 2-3% нижче від заявленої, а це є прямим порушенням, фальсифікація і обман покупця[6].

Третім фактором, який безпосередньо впливає на ціну, а відтак на попит та конкурентоспроможність є висока собівартість українських товарів, зокрема тих, які є визначальними у структурі експорту. Це спричинюється високою вартістю складових, що визначають фінальну собівартість українських товарів. Зокрема, не раз вже наголошувалося і говорилося про відсутність модернізації на українських заводах, що матеріально-технічна база не відповідає сучасним вимогам. Наприклад, аграрні підприємства забезпечені основними сільськогосподарськими машинами лише на 40-50%, з них понад 90% вже відпрацювали свій амортизаційний ресурс. В таких умовах собівартість сільгосппродукції росте і Україна наближається до повної деіндустріалізації аграрного виробництва, що згодом може призвести до натуральної форми господарювання і поставить державу в продовольчу залежність від інших країн[7]. Іншою є проблема високої енергомісткості української продукції. У провідних промислових державах після світової енергетичної кризи (1973 р.) намітилася стійка тенденція до скорочення енергомісткості створюваної одиниці ВВП. В Україні прослідковується протилежна тенденція. За період з 1990 по 2003 р. енергомісткость ВВП України збільшилася на 31 %, а промислового виробництва – на 39 %[8].

І це є абсолютно очевидним, що для подолання проблеми низької конкурентоспроможності нам потрібно провести технічне оснащення, оптимізувати процес виробництва, ввести стандарти якості та їм слідувати, змінити/ навчити менеджмент, перейняти іноземний досвід управління ресурсами, орієнтувати економіку не на сировинний придаток, а на повний процес виробництва.
На зазначені вище проблеми, що впливають на конкурентоздатність української економіки, пропоновані рішення є необхідною, але не достатньою умовою підвищення власне конкурентоспроможності. Це потрібно було зробити ще на вчора і тому кроки модернізації експортоорієнтованих галузей мають бути здійснені в першу чергу.

Достатньою умовою підвищення конкурентоспроможності, на мою думку, є орієнтація та розвиток нових галузей, які саме набувають значного розвитку в останні роки. Це є, зокрема, IT та «зелена» енергетика. У сфері IT українські програмісти вже мають конкурентні переваги на світовому ринку. Україна є четвертою у світі за кількістю програмістів після США, Індії та Росії[9]. Проте окрім кількості ми маємо і якість. Головною перевагою вітчизняних спеціалістів перед конкурентами є високий рівень технічної освіти та висока майстерність програмних інженерів, вважають експерти[10]. Однак є ряд проблем, які не дозволяють використовувати весь потенціал цього ринку. Це є податки та бюрократія (корупція).

У випадку альтернативної енергетики ми також маємо хороші шанси та можливості для розвитку цієї галузі. Фонд «Ефективне управління» організовував публічні дебати на тему «Україна занадто бідна для розвитку зеленої енергетики» із директорами провідних міжнародних компаній в цій сфері та представниками влади. В результаті було визначено, що зелена енергетика – це є майбутнє, в яке потрібно інвестувати вже зараз[11], а не субсидіювати напівмертві компанії аграрного та традиційного енергетичного сектору. Експерти виділяють два найбільш активних напрямки розвитку альтернативної енергетики: сонячна та вітрова енергетика. Компанія Ernst & Young в останньому звіті розмістила Україну на 32 позиції в рейтингу найбільш привабливих країн для інвестування в зелені джерела енергії. Найближчими нашими конкурентами є Турція та Морокко (30 та 31 позиція), а дихає у спину Автрія (33 в рейтингу), лідирують Китай, Сполучені Штати та Німеччинва[12]. Відновлювана енергетика в Україні в Україні зростає, проте досі складає мізерну частку – 0,17% від загального виробництва енергії у 2011 році[13].

Таким чином, в Україна можна виділили два головних напрямки підвищення конкурентоспроможності економіки. Перший – модернізація та розвиток головних експортоорієнтованих галузей (металургія, машинобудування, хімічна промисловості, аграрний сектор), з метою зниження собівартості та відповідності європейським стандартам. Другий – розвиток IT та зеленої енергетики, що відповідає загальним світовим тенденціям та дозволить нашій економіці «йти в ногу» із іншими розвиненими державами. Звісно, це буде можливими зробити тоді, коли рівень корупції буде зниженим, досягнута політична стабільність, добре розпрацьована законодавча база (діятиме верховенство права та виконання законів буде для всіх верств обов’язковим), зменшення бюрократичних процедур. В цілому, ці заходи допоможуть не лише розвитку необхідних і достатніх умов підвищення конкурентоспроможності нашої економіки, окремих товарів, а й призведе до зменшення рівня тонізації економіки та зростання у довгостроковому періоді.



[2] World Economic Forum “Global Competitiveness Index report 2011-2012” http://reports.weforum.org/global-competitiveness-2011-2012/
[3] Конкурентоспроможність української економіки в ринкових умовах.// В.І. Блонська, В.П. Горзов http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/16_3/156_Blonska_16_3.pdf
[4] Росія: вміст українських сирів не відповідає етикетці. BBC Україна. http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2012/01/120124_russia_ukraine_cheese_dt.shtml
[6] Чому в ЄС не раді нашій ковбасі? http://www.organic.ua/uk/events/worldevents/1383-chomu-v-jes-ne-radi-nashij-kovbasi
[7] Через застаріле обладнання АПК України щорічно втрачає 15-18 млрд грн. http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/iz_za_ustarevshego_oborudovaniya_apk_ukraina_ezhegodno_teryaet_15_18_mlrd_grn_uak__1150359291
[9] Українські програмісти одні з найкращих у світі http://varkon.biz/2011/04/ukrayinski-programisti-odni-z-naykra/
[10] Українських програмістів визнали одними з найкращих у світі http://news.studclub.poltava.ua/new/34596
[11] Україна може дозволити собі розвиток «зеленої» енергетики http://saee.gov.ua/archives/5036
[12] Україна потрапила до міжнародного рейтингу привабливості для розвитку альтернативної енергетики http://ecoclubua.com/2011/11/ukraine-ey-rating/

Comments

Popular posts from this blog

Why on Ramadan

Шість товарів, які я б привіз з Китаю в Україну